Микола Костомаров

       Ім'я Миколи Івановича Костомарова відоме та шановане у науковому світі. Визначний вчений, викладач, письменник, суспільний діяч - творець масштабної інтелектуальної спадщини, на базі якої зростало не одне покоління дослідників, з якої черпав відомості про минувшину широкий загал пересічних громадян.
       Біографія Костомарова, починаючи від народження, його походження, життєві стежини, наукові зацікавлення, громадська діяльність пов'язані з історією українського та російського народів, частиною яких він і був. Народившись на українсько-російському пограниччі, Костомаров зростав у двоетнічному середовищі, де почав ідентифікувати себе з українським світом, який йому був рідний, близький, зрозумілий. Саме відстоюванню самобутності українства Костомаров присвятив свої наукові та суспільні справи. Наскільки можливим було це зробити у тогочасній Росії, він об'єктивно висвітлював історичний розвиток двох руських народностей.
      Про Миколу Івановича, його творчу працю, суспільну діяльність написано чимало досліджень, які з різних методологічних позицій оцінюють здобутки вченого та громадянина. Лише із здобуттям Україною незалежності, про яку так мріяв Костомаров, демократизацією російського суспільства стало можливим представляти костомарознавство як наукову спадщину, об'єктивно оцінювати світоглядні позиції вченого, показати його як людину - представника народу, який завжди був головним об'єктом досліджень визначного вченого.
Саме у середовищі сучасних українських істориків, з ініціативи професора Юрія Пінчука, знаного дослідника історіографічного на¬бутку Костомарова, при підтримці та за участю російського дослідника Аліка Аббасова побачила світ перша енциклопедія, присвяче¬на життю та творчості Миколи Івановича Костомарова.
       Вона присвячена 185-річчю від дня народження історика та письменника, складена з більше як тисячі статей, містить переднє слово, коротку біографію вченого та бібліографію його праць, перевиданих у 1987-1998 роках, двадцять дві ілюстрації. Наклад видання, затвердженого до друку Вченою радою Інституту історії України Національної академії наук, складає 500 примірників.
Посеред статей, в яких представлені усі його твори, періодичні та неперіодичні видання, де друкувались праці Костомарова, основні сфери і напрямки діяльності, віхи твор¬чого та життєвого шляху, дано огляд населених пунктів, місцевостей, регіонів, країн, пов'язаних із його біографією.
       Тема присвячена волинському періоду у житті Миколи Івановича, загалом представле¬на більше як у двадцяти статтях, з них одинад¬цять висвітлюють історію населених пунктів краю, які відвідав тодішній викладач Рівненської чоловічої гімназії, одна стосується Дерманського православного монастиря, у якому він також побував у той час, дві розповідають про волинські річки, які пов'язані з історією тих місць, де перебував Микола Іванович, одна представляє навчальний заклад, у якому він працював тоді. Також енциклопедія містить статті про населений пункт Волині (Луцьк), який досить часто згадує вчений у своїх дослідженнях.
У статті «Почитание и увековечивание памяти Н.И.Костомарова» відзначається, що широкі заходи в пам'ять Костомарова відбулись, зокрема у Рівному в 1992 р., на честь 175-річчя від дня його народження, де про¬йшла наукова конференція. «По итогам конференции опубликованы фундаментальные материалы «Микола Костомаров і проблеми суспільного та культурного розвитку української нації» (Рівне, 1992), а на здании бывшей гимназии (тепер Рівненський обласний крає¬знавчий музей - прим. О.Б.) была установлена мемориальная доска». Приміщення колишньої гімназії, де викладав Костомаров у 1844-1845 pp. та меморіальна дошка в честь його перебування у Рівному проілюстровані двома фото 1999 р.
        Стосується Волинського періоду в біографії Костомарова і стаття «Народные песни со-бранные в западной части Волынской губернии в 1844 г.» у якій відзначається, що надруковані в «Малороссийском литературном сборнике», виданому 1859 р. в Саратові, пісні, зібрані в період роботи Миколи Івановича у Рівному. Окрема стаття присвячена Волині. У ній наголошується, що з цим історичним краєм «связаны происхождение, жизнь и творчество Костомарова. Его предки, по пре-данию пришли с Волыни и укоренились на реке Тихая Сосна, где был построен город Острогожск».
        У цілому енциклопедія майже повною мірою представляє волинський період життєдіяльності Костомарова. Слід відзначити, що в ній не представлені лише статті про міста Корець та Гоща, які відвідував під час своїх «пілігримств» Микола Іванович, хоча останній населений пункт усе ж згадується в статті, присвяченій волинському містечку Межиріч.
        Створення «Энциклопедии жизни и творчества Н. И. Костомарова (1817-1885)» має важливе значення у вивченні доробку вченого, літератора, публіциста, громадського діяча та педагога. Безумовно вона зміцнює авторитет одного з найуспішніших істориків XIX ст., привертає увагу до його різнопланової спадщини і ще раз підносить ім'я людини, чия біографія тісно пов'язана з Волинським краєм, який він вважав початком родового коріння, який вивчав, де жив зовсім не довгий час, але саме тут здобув натхнення для сво¬го професійного зростання, отримавши матеріали, які в майбутньому використовував у власних дослідженнях.
        Волинь пам'ятає Миколу Івановича Костомарова, як першого краєзнавця, який активно вивчав її минуле і, що особливо приємно, не лише працюючи з документами, історичними дослідженнями, а особисто відвідуючи краєзнавчі об'єкти, які залишили помітний слід в історії краю та всієї української землі. До його 190-річного ювілею у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрито вистав¬ку «Микола Костомаров - дослідник Волинського краю», яка висвітлює період його перебування на території сучасної Рівненщини, представляє його доробок на ниві історичних досліджень, що створені завдячуючи й мате¬ріалам, зібраним у 1844-1845 роках. У майбутньому було б справедливо й доречно му¬зею, стіни приміщення якого пам'ятають пе¬ребування тут Миколи Івановича Костомарова, присвоїти його ім'я. Те, що сьогодні тут зберігається історичний матеріал Волинської землі є досить символічним фактом і напевно тому логічно було б, щоб головний осередок краєзнавства Рівненщини назавжди ідентифікувався з іменем першого великого краєзнавця цього краю.
       Цю ідею підтримали й учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції (тра¬вень 2007) пленарне засідання якої відбулось у приміщенні колишньої актової зали гімназії (тепер експозиційна зала №21 Рівненського обласного краєзнавчому музеї). Сподіваємось, що й жовтнева музейна кон-ференція 2007, що відбулась у Рівному і була присвячена ювілею Миколи Івановича Костомарова, продовжить справу з вивчення краєзнавчих пам'яток во¬линського краю, започатковану колишнім ма-гістром історичних наук, старшим учителем історії Рівненської чоловічої гімназії, в майбут¬ньому одним із найвідоміших істориків XIX ст.

Булига О. Волинські штрихи до портрета Миколи Костомарова (за матеріалами першої костомарівської енциклопедії)/ О. Булига //Наукові записки/ Рівнен. обл. краєзнавчий музей. - Рівне: Перспектива. - 2007. - Вип. 5. - С. 7-8.